ЩОДО: БЕЗ ТЕМИМій тато все життя був профспілковим активістом, і коли я сказав йому, що збираюся працювати в Norček, то, чесно кажучи, думав, що він жбурне в мене чайник. Я намагався йому пояснити: усі наші уряди настільки зайняті турботою про власні країни, що не існує жодної установи, достатньо великої, щоб дбати про весь світ. І, здається, він мене зрозумів. Гадаю, зрозумів. Але все одно дав мені із собою в Антарктиду примірник Енгельсового «Становища робітничого класу в Англії». (І коробку справжнього чаю — це, мабуть, така форма прощення.)
Англійський оригінал
SUBJECT: NO SUBJECT
My Dad was a trade unionist his whole life, and when I told him I going to work for Norček I honestly thought he'd throw the teapot at me. I tried to explain it, that all our governments are so busy worrying about their countries that there isn't an institution big enough to worry about the world - and I think he got it. I think he understood. But he still gave me a copy of Engel's "The Condition of the Working Class" to bring with me to Antarctica. (And a box of proper tea, which is a kind of forgiveness.)