Мені знадобилося чотири місяці — чотири місяці! — лише щоб дістатися до співбесіди в Norček. Єдиним судном, яке погодилося взяти мене з Англії, була ця вітрильна яхта — навіть не знаю, скільки їй років. Потім — два тижні карантину й майже три місяці через Американську Республіку: то армійською вантажівкою, то потягом на сонячних батареях, який мусив зупинятися кожні чотири години, щоб підзарядитися. Слава богу, у Norček хоча б знайшлося пальне для корабля до Антарктиди. Хоча не знаю, чи вистачить його, щоб доправити нас назад...
Англійський оригінал
It took me four months - four months! - just to get to my job interview at Norček . The only ship that would take me from England was this sailing yacht, I don't even know how old. Then it was two weeks in quarantine, and nearly three months getting across the American Republic by a mix of army truck and solar-panel train that had to stop every four hours to recharge. Thank goodness Norček at least had some fuel for the boat down to Antarctica. Although I'm not sure if they have enough fuel to get us back...